2-а хронiкиРозділ 10 |
1 |
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |
2-я книга ПаралипоменонГлава 10 |
1 |
2 Когда Иеровоам, сын Наватов, услышал о сем (он находился в Египте, куда убежал от царя Соломона, но теперь возвратился Иеровоам из Египта; |
3 Потому что послали и призвали его), тогда пришел Иеровоам и весь Израиль, и говорили Ровоаму, и сказали: |
4 Отец твой наложил на нас тяжкое иго; итак жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, ты облегчи, и мы будем служить тебе. |
5 И сказал он им: чрез три дня придите опять ко мне; и народ разошелся. |
6 |
7 Они говорили ему, и сказали: если ты будешь добр до народа сего и угодишь им, и будешь говорить с ними ласковыми словами; то они будут твоими рабами на все дни. |
8 Но он оставил совет старцев, что они ему советовали; и советовался с молодыми людьми, стоявшими пред лицом его, которые вместе с ним росли. |
9 И сказал им: что вы советуете отвечать народу сему, который говорил мне, и сказал: облегчи иго, которое возложил на нас отец твой. |
10 И говорили ему молодые люди, которые вместе с ним росли, и сказали: так скажи народу, который говорил тебе и сказал - отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты облегчи нас, так скажи им: мой мизинец толще чресл отца моего. |
11 Итак, если отец мой тяготил вас тяжким игом, то я прибавлю тяжести игу вашему, отец мой наказывал вас бичами, а я - скорпионами. |
12 |
13 Тогда царь дал им суровый ответ; ибо оставил царь Ровоам совет старцев, и говорил им по совету молодых людей, и сказал: |
14 Отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я прибавлю ему тяжести; он наказывал вас бичами, а я - скорпионами. |
15 И не послушал царь народа; потому что так устроено было Богом, чтоб исполнил Господь слово Свое, которое изрек Иеровоаму, сыну Наватову, чрез Ахию Силомлянина. |
16 |
17 Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, оставался царем Ровоам. |
18 И послал царь Ровоам Адорама, начальника над оброчными, и закидали его сыны Израилевы каменьями, и он умер. Царь же Ровоам тотчас сел на колесницу и уехал в Иерусалим. |
19 Так отложились Израильтяне от дома Давидова до сего дня. |
2-а хронiкиРозділ 10 |
2-я книга ПаралипоменонГлава 10 |
1 |
1 |
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
2 Когда Иеровоам, сын Наватов, услышал о сем (он находился в Египте, куда убежал от царя Соломона, но теперь возвратился Иеровоам из Египта; |
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
3 Потому что послали и призвали его), тогда пришел Иеровоам и весь Израиль, и говорили Ровоаму, и сказали: |
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
4 Отец твой наложил на нас тяжкое иго; итак жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, ты облегчи, и мы будем служить тебе. |
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
5 И сказал он им: чрез три дня придите опять ко мне; и народ разошелся. |
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
6 |
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
7 Они говорили ему, и сказали: если ты будешь добр до народа сего и угодишь им, и будешь говорить с ними ласковыми словами; то они будут твоими рабами на все дни. |
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
8 Но он оставил совет старцев, что они ему советовали; и советовался с молодыми людьми, стоявшими пред лицом его, которые вместе с ним росли. |
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
9 И сказал им: что вы советуете отвечать народу сему, который говорил мне, и сказал: облегчи иго, которое возложил на нас отец твой. |
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
10 И говорили ему молодые люди, которые вместе с ним росли, и сказали: так скажи народу, который говорил тебе и сказал - отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты облегчи нас, так скажи им: мой мизинец толще чресл отца моего. |
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
11 Итак, если отец мой тяготил вас тяжким игом, то я прибавлю тяжести игу вашему, отец мой наказывал вас бичами, а я - скорпионами. |
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
12 |
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
13 Тогда царь дал им суровый ответ; ибо оставил царь Ровоам совет старцев, и говорил им по совету молодых людей, и сказал: |
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
14 Отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я прибавлю ему тяжести; он наказывал вас бичами, а я - скорпионами. |
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
15 И не послушал царь народа; потому что так устроено было Богом, чтоб исполнил Господь слово Свое, которое изрек Иеровоаму, сыну Наватову, чрез Ахию Силомлянина. |
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
16 |
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
17 Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, оставался царем Ровоам. |
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
18 И послал царь Ровоам Адорама, начальника над оброчными, и закидали его сыны Израилевы каменьями, и он умер. Царь же Ровоам тотчас сел на колесницу и уехал в Иерусалим. |
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |
19 Так отложились Израильтяне от дома Давидова до сего дня. |